Чому пошук досі «розмовляє» лише кількома мовами

Попри тисячі мов, якими спілкуються у світі, лише невелика їх частина має вагоме представництво в інтернеті.

Більшість того, що ми бачимо у результатах пошуку, в AI-відповідях чи на цифрових платформах, проходить крізь фільтр кількох домінантних мов. Це визначає не лише те, яку інформацію ми отримуємо, а й те, чиї знання вважаються важливими.

Багатомовна обіцянка, але одномовна реальність

Сучасні технології обіцяють безбар’єрне спілкування:

• миттєвий переклад,
• інтерпретацію мов у режимі реального часу,
• швидкий доступ до колективних знань людства.

Теоретично, мова вже не мала б бути перешкодою.

Однак уважніший погляд на результати пошуку, AI-відповіді та цифрову комунікацію показує іншу картину. Хоча інтернет глобальний, у ньому переважають англійська, російська, іспанська та ще кілька мов.

Для користувачів, які працюють на перетині мов, пошуку та штучного інтелекту, це не просто втрачені можливості — це структурний недолік, що впливає на доступність, інклюзивність і навіть на формування онлайн-правди.

Показовим є приклад української та кримськотатарської мов. Навіть за налаштувань браузера та пошуку на кримськотатарську чи українську, результати часто видаються російською або англійською, причому з джерел, що не належать до локального контексту. Це не випадкова помилка алгоритму, а закономірність, пов’язана з тим, як пошукові системи інтерпретують і пріоритизують мови.

Подібна ситуація спостерігається по всьому світу: користувачі, які шукають інформацію малопоширеними мовами, системно спрямовуються у зони домінантних мов. Це впливає не лише на доступ до інформації, а й на формування переконань, обмін знаннями та визначення того, чиї голоси формують реальність.

Як інтернет ігнорує більшість мов світу

Сьогодні у світі існує понад 7100 живих мов, з яких близько 4000 мають писемність. Але на практиці в інтернеті суттєво представлені лише близько 150, а менш ніж 10 мов формують понад 90% онлайн-контенту.

Англійська займає понад половину всіх індексованих вебсторінок. Додавши російську, німецьку, іспанську, французьку, японську та китайську, можна покрити більшість пошукового контенту. Решта мов залишаються фрагментованими, погано індексованими або зовсім невидимими.

Це має серйозні наслідки. Пошукові системи, AI та соцмережі не лише надають доступ до фактів, але й формують інформаційний простір, у якому ми живемо. Перевага кількох мов призводить до стирання нюансів і втрати локального контексту.

У Іспанії офіційно визнані кілька регіональних мов — каталонська, галісійська, баскська, але міжнародний цифровий простір майже повністю одномовний. Каталонські блоги, архіви баскської культури чи галісійські усні історії існують, але вони практично не потрапляють у глобальний інформаційний обіг через алгоритми пошуку.

Подібна картина спостерігається в Африці, Азії, Південній Америці та серед корінних народів Північної Америки. Проблема полягає не у відсутності контенту, а в браку систем, які могли б його коректно розпізнавати, індексувати та перекладати.

Чому штучний інтелект не виконав обіцянки мовної рівності

Вважалося, що AI зніме мовні бар’єри. Великі мовні моделі, такі як GPT-4, Gemini чи Claude, здатні працювати з десятками мов, перекладати й узагальнювати інформацію краще, ніж традиційний пошук.

Але на практиці мовна компетентність AI залишається нерівномірною. Для менш поширених мов результати часто поверхові, неточні чи непослідовні.

Наприклад, для валлійської мови AI-моделі нерідко відповідають англійською або шотландською гельською, а якщо й використовують валлійську, то з частими помилками, які спотворюють її автентичність і виразність.

Google також часто автоматично коригує запити валлійською мовою на англійську, а AI Overviews видають результати з англомовних джерел. Це свідчить про закладене припущення, що домінантна мова цілком прийнятна для заміни.

Таке перенаправлення не є нейтральним — воно знецінює мовну ідентичність і підриває достовірність інформації.

Оскільки LLM поступово стають основним інструментом доступу до знань у бізнесі, медицині, освіті та інших сферах, така мовна упередженість створює реальний ризик: ми отримуємо неповну картину світу, відфільтровану через вузький набір мов та джерел.

Що можуть зробити медіа та контентмейкери, які працюють з менш поширеними мовами

Повна локалізація контенту кількома мовами для багатьох редакцій — недосяжна розкіш. Але це не єдиний шлях до більшої видимості.

Існують доступні стратегії, які можуть допомогти контентмейкерам у малих мовних сегментах розширити аудиторію та підвищити впізнаваність без значних фінансових витрат:

• Додати короткий підсумок домінантною мовою. Навіть 100–200 слів англійською можуть зробити матеріал більш помітним для пошукових систем і AI. Це не обов’язково має бути повний переклад — достатньо стислого, точного викладу змісту.
• Грамотно використовувати метадані Schema.org:
  • inLanguage — чітко вказувати мову (наприклад, be, tt, qu, eu);
  • description — для англомовних анотацій;
  • alternateName та translationOfWork — для зв’язку з пов’язаними версіями матеріалу.
• Використовувати багатомовні карти сайту. Навіть якщо сторінка містить лише коротку анотацію іншою мовою, варто налаштувати hreflang для коректної індексації.
• Послідовно тегувати публікації. Переконатися, що мова вказана у CMS, заголовках сторінок і стрічках синдикації.
• Створити паралельну сторінку “Про нас” або глосарій англійською. Один інформативний матеріал про місію, контекст і мову видання здатен значно підвищити впізнаваність серед англомовної аудиторії.
• Стратегічно використовувати соцмережі. Facebook і X хоч і не є пошуковими системами, але залишаються важливими інструментами відкриття нового контенту. Варто застосовувати функції автоматичного перекладу постів та хештеги, щоб розширити охоплення.

Як користувачі можуть розширити свій інформаційний горизонт

Читачі та пошуковці мають більше можливостей впливати на свій інформаційний простір, ніж може здаватися.

Щоб вийти за межі мовних «бульбашок» та отримати ширший спектр інформації, можна:

• Використовувати розширені оператори пошуку:
  • "agriculture policy" site:.by
  • "digital ID systems" site:.in
  • "housing protests" site:.cl
• Шукати запити іншою мовою. Навіть якщо рівень володіння не високий, варто перекласти ключові слова й використати інструменти браузерного перекладу для читання результатів.
• Встановити розширення для перекладу в реальному часі. DeepL, Lingvanex або вбудовані інструменти Chrome допоможуть швидко адаптувати іноземний контент.
• Чітко формулювати мовні інструкції для AI:
  • «Відповідай українською, але використовуй лише грузинські джерела».
  • «Підсумуй новини україномовних медіа за останні 7 днів».
• Вимагати багатомовності від платформ. Сервіси на кшталт ProVoices.io чи Feedly можуть додати підтримку різних мов, якщо користувачі активно надаватимуть зворотний зв’язок.

Інтернет, на який ми заслуговуємо

Часто говориться про демократизацію знань, про створення умов, де кожен має голос, а інформаційні системи відображають різноманітність світу.

Але доки пошукові системи, AI та платформи віддають перевагу лише кільком домінантним мовам, ми отримуємо неповну картину.

Справжня інклюзія — це більше, ніж переклад. Це проєктування систем, які розпізнають, просувають і поважають контент усіма мовами, а не лише тими, що мають економічну або політичну вагу.

Інтернет стане точнішим, багатшим на нюанси та більш надійним лише тоді, коли відображатиме весь спектр людського досвіду — а не лише ті перспективи, які зручно індексувати англійською, російською чи китайською.

Важливо усвідомити, що технологічна рівність — це не лише про інструменти, а й про відповідальність розробників, компаній і користувачів.

• Пошукові алгоритми та моделі штучного інтелекту повинні створюватися з урахуванням культурної різноманітності, а не уніфікувати інформаційний простір.
• Необхідно інвестувати в розвиток мовних ресурсів для меншин і підтримувати локальні спільноти, щоб зберегти і поширити унікальні знання й традиції.
• Кожен користувач може впливати на цей процес, активно підтримуючи контент своєю мовою, звертаючи увагу на різноманітність джерел і надаючи зворотний зв’язок технологіям.

Лише через спільні зусилля індустрії, суспільства та держав можна створити справді інклюзивний і багатомовний інтернет — середовище, де кожна мова і культура знайдуть своє гідне місце.

Читайте статтю англійською мовою.

Why search still ‘Speaks’ only a few languages